Георгій СВІАНАДЗЕ
ORCID iD: orcid.org/0000-0003-3806-4272
g.svianadze@yahoo.com
UDC 347.91
DOI: 10.31733/2786-491X-2022-1-214-230
Ключові слова: модель дистанційного правосуддя, оцінка ефективності моделі, громадська думка, теорія права, теорія управління, прийняття рішень
Анотація. У статті розглядається ефективність моделі електронного (дистанційного) правосуддя в Грузії. З цією метою досліджено громадську думку з урахуванням переваг та недоліків, а також перспектив дистанційного правосуддя. Незважаючи на “швидкість і дешевизнуˮ, ефективність справедливого судового розгляду виявилася низькою: існуюча технологія відеоконференц-зв’язку впливає на об’єктивність оцінки сторонами доказів і аргументів, формування внутрішньої віри судді в процесі ухвалення рішення тощо. Розроблено дискусійну пропозицію щодо нової моделі дистанційного здійснення правосуддя.
Автор наголошує, що зростання популярності дистанційного правосуддя пояснюється простотою інтерфейсу та використанням технологій, доступністю, простотою правових, адміністративних, технологічних процедур. Водночас “однобічністьˮ впровадження технологій загострює внутрішні системні протиріччя. Враховуючи, що кримінальний процес носить досить консервативний характер, використання нових технологій у цій сфері несе певні ризики. В статті встановлено, що управління цими ризиками має здійснюватися за такими напрямками: окреме залучення адвоката та відповідача (принцип безпосередньої участі); залучення адвоката та засудженого до судового процесу; залучення присяжних у дистанційному режимі тощо.
Для подолання цих ризиків автор вважає за доцільне розробити модель дистанційного суду з урахуванням наступних елементів: у судах першої інстанції має бути віддалена кімната правосуддя, звідки засуджений та адвокат будуть залучатися до відеоконференції (за місцем розташування); розвиток існуючої автоматизованої системи судочинства у сфері захисту інформації; удосконалення електронної доставки документів.
При цьому для забезпечення цілісного ланцюга правосуддя необхідно запровадити: віддалену кімнату юстиції; “розумну пошукову системуˮ як засіб реалізації правосуддя на основі інформаційних технологій; спеціальну так звану Інтернет-платформу “Coutroomˮ, яка об’єднує судові процеси; так звані Front Offices – для присяжних і громадян для оволодіння правилами та технічними навичками дистанційного правосуддя