Тетяна Кадільникова
ORCID iD: orcid.org/0000-0003-0817-9466
kadilnikovatm@ukr.net
Святослав Савкін
ORCID iD: orcid.org/0000-0003-0254-6544
UDC 658.15
DOI 10.31733/2786-491X-2021-37-42
Ключові слова: фінанси організації, фінансовий результат, фінансові ресурси, раціональні очікування, система управління фінансовими результатами, прибуток, ефективність, поведінкові фінанси, рефлективність, оптимальність
Анотація. Розглянуто існуючі в теперішній час теоретичні підходи до побудови моделей фінансового ринку: ефективного фінансового ринку, поведінкових фінансів та концепції рефлективності. Фінансовий стан організації визначається забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування, доцільним управлінням ними і ефективним використанням. Завдання системи управління фінансовими результатами полягають у наступному: забезпечення постійного зростання ринкової вартості організації; максимізація прибутку; підвищення ефективності участі персоналу у формуванні, розподілі фінансових результатів; досягнення оптимальних пропорцій між прибутковістю і граничним рівнем ризику. Класифікація факторів і резервів, які використовуються для підвищення ефективності системи управління фінансовими результатами організації, дозволяє розробити комплексні заходи щодо вдосконалення системи управління, досягти найбільш ефективних результатів діяльності організації та надає можливість перейти на наступний етап життєвого циклу. Наявність різних моделей функціонування ринку обумовлюється, перш за все, тим, кому належить домінуюча роль в інвестуванні реального сектора економіки – банківській системі шляхом кредитування або ринку капіталу через емісію та обіг цінних паперів. Жодна з моделей не може розглядатися як теоретично найкраща або оптимальна, оскільки модель нагляду будь-якої країни повинна відповідати фінансовій структурі цієї країни, бути ефективною і дієвою. Сформовані до теперішнього часу основні моделі фінансових ринків – гіпотеза ефективного фінансового ринку і підхід поведінкових фінансів будуються на основі аналізу і зіставлення методів та інструментів фінансування, проте принципово нова концепція рефлексії поступово завойовує позиції і є повноцінною альтернативою іншим моделям. Пропонований концепцією рефлексивності підхід для вирішення цієї проблеми наступний: інвестор приймає рішення в умовах експерименту, спираючись не на сформовані ним очікуваннях ймовірностей реалізації тієї чи іншої траєкторії рівноваги, а на понятті вибору; кожен інвестор усвідомлює рівноправність реалізації в ході експерименту тій чи іншій траєкторії; кожен інвестор робить субʼєктивну перевагу на користь однієї з траєкторій; для кожного інвестора критерієм економічної оптимальності поведінки на ринку є вибір на користь траєкторії, що обрана ще іншими інвесторами.
Практична значимість розробок за темою досліджень обумовлена тим, що ефективна система управління фінансовими результатами – один з ключових факторів, які визначають перспективи розвитку організації, її інвестиційну привабливість, кредитоспроможність та ринкову вартість. Дано обґрунтування застосування рефлективності на практиці при виборі інвестором критерію економічної оптимальності поведінки.