СВІТОВИЙ ДОСВІД РЕФОРМУВАННЯ РИНКУ ЗЕМЛІ: ТЕМПОРАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ВИМІР

Анотація. Статтю присвячено аналізу досвіду реформування ринку землі в зарубіжних країнах з погляду темпорально-правового аспекту у контексті зʼясування можливості та доцільності його застосування в Україні. Основний акцент зосереджений на аналізі успішних земельних реформ розвинених демократичних країн. Було проаналізовано як структуру земельного управління, так і систему здійснення земельних торгів, які в більшості країн є частиною державного регулювання. В статті зосереджено увагу на необхідності побудови стійкого економіко-правового фундаменту для вільного ринку землі, який за своєю сутністю є явищем змінним і варіативним в умовах лібералізації економіки. Вільний ринок землі має дуже розширену інертність, що вказує на його прямопропорційну залежність від наявної ситуації в економіці країни. Тому логічним кроком перед здійсненням реформи є стабілізація економіки. Автор підкреслює, що не зважаючи на привабливість ринку повної лібералізації, його слід визначати ризикованим в Україні з наступних причин: висока ймовірність відсутності здорової конкуренції у звʼязку з виходом на ринок транснаціональних компаній; висока ймовірність абсолютного несприйняття реформи населенням, що може призвести до протестів та заворушень; в період військової агресії на сході України неможливо раціонально оцінювати ринок землі і у випадку загострення конфлікту та територіальних втрат нормальне функціонування ринку землі може бути під загрозою у звʼязку із відсутністю механізму забезпечення права власності на тимчасово окупованих територіях; відсутність адміністративного ринкового посередника, такого який існує в Німеччині чи Франції, невідворотно призведе до появи тіньового ринку землі, що є невигідним для поповнення державної скарбниці; для відкриття вільного ринку землі необхідно повністю забезпечити функціонування вільного і прозорого аграрного ринку в державі загалом, досі в Україні не сформовано належної законодавчої бази з цього питання; на фоні всесвітньої епідемії COVID-19 та повʼязаної з нею прогресуючої кризи світової економіки буде невідворотно занижуватися цінність матеріальних активів, відповідно є небезпека поетапного регресу ціни на землі сільськогосподарського призначення; відсутність ефективних юридичних інструментів регулювання ринку вже на етапі розподілення земель.