Ольга Богатирьова
ORCID iD: orcid.org/0000-0003-4630-4408
30olechka@gmail.com
Андрій Богатирьов
ORCID iD: orcid.org/00000003-2707-8978
vanbogatyrov@gmail.com
UDC 343.83
DOI 10.31733/2786-491X-2021-117-124
Ключові слова: персонал місць несвободи, професійна деформація, детермінанти, психологічне перевантаження, емоційне вигорання, екстремальність, запобігання
Анотація. У статті визначено найбільш значущі особистісні та функціональні детермінанти професійної деформації у персоналу місць несвободи, а саме: відсутність належної мотивації до виконання оперативно-службових завдань; особливості мікросередовища, в якому доводиться працювати; психоемоційну напруженість; відсутність належного соціально-правового захисту та ін.
Обґрунтовується важливість правосвідомості та моральності для виконання оперативно-службової діяльності, виправлення та ресоціалізації засуджених. Доведено, що професійно деформований співробітник знає правові та моральні норми, але субʼєктивно та довільно виконує їх, виправдовуючи свої дії різними обставинами, повʼязаними зі специфікою психології та поведінки засуджених.
Виокремлено групу особистісних детермінант, повʼязаних із соціальнопсихологічним характером професійної діяльності та специфікою роботи у місцях несвободи. Зазначено, що умови роботи персоналу місць несвободи повʼязані із впливом вкрай несприятливих чинників, а саме: неадекватні професійні установки; випереджаюче формування трудових умінь і навичок щодо професійно значущих якостей особистості; психологічне перевантаження; постійний негативний вплив з боку засуджених; екстремальність; стале емоційне напруження; брак позитивного підкріплення; невелика престижність професії та нерозуміння важливості роботи з боку суспільства тощо. Доведено, що психоемоційна напруженість суттєво впливає на виникнення професійної деформації у персоналу місць несвободи.
Окреслено, що персонал місць несвободи в сучасному соціумі постійно засвоює правові та моральні норми шляхом соціалізації, формує ставлення до правових або моральних вимог, приймає або відкидає їх, пропускаючи через свою свідомість, тобто оцінює, застосовуючи на практиці ті з них, які вважає пріоритетними з огляду на їх значущість.
Встановлено, що емоційне вигорання у персоналу місць несвободи – це форма професійної деформації субʼєкту професійної діяльності, набута ним у результаті дії захисних механізмів на психотравмуючий вплив умов роботи у місцях несвободи Міністерства юстиції України, виявлених у собі зниження емоційної віддачі, у прагненні скоротити професійні обовʼязки, які вимагають емоційних витрат, а також у прагненні виправдати це шляхом знецінення діяльності та її предмета.