Анна МАКСИМОВА, Володимир ВАРАВА
МАКСИМОВА А., ВАРАВА В. (2024), ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ УМОВ ПРОЖИВАННЯ ІНОЗЕМЦІВ В УКРАЇНІ ТА ЗА КОРДОНОМ.
PHILOSOPHY, ECONOMICS AND LAW REVIEW. Volume 4, no. 1, 195-201
DOI: 10.31733/2786-491X-2024-1-195-201
Анотація. Показано, що Після 24 лютого 2022 року життя кожного українця кардинально змінилося у зв’язку з чим мирні українці вимушені були шукати притулку у сусідніх державах. Зокрема, Польщі, Німеччині, Данії, Румунії, Болгарії, Грецї, Швеції. У зв’язку з екстраординарними подіями для громадян України були створені безпрецедентні умови. На сьогодні українці можуть отримати статус біженця чи додатковий захист. У зв’язку з повномасштабним вторгненням Рада ЄС на засіданні в Брюсселі 4 березня 2022 року, проголосувала за застосування Директиви від 20 липня 2001 року № 2001/55/EC про мінімальні стандарти надання тимчасового захисту у разі масового напливу переміщених осіб та про заходи, що сприяють збалансованості зусиль між державами-членами щодо прийому таких осіб та несення їх наслідків.
Директива обходить традиційно перевантажену процедуру надання притулку (отримання статусу біженця/додаткового захисту) і пропонує швидкий і спрощений шлях доступу до захисту в країнах ЄС. У країнах ЄС статус біженця – індивідуальне право, яке надається після спеціального адміністративного та юридичного процесу, що визначає, чи є у особи обґрунтована небезпека бути переслідуваними. Особами, які можуть отримати статус біженця, можуть бути громадяни України, які залишили територію України через війну, а також особи, які проживали на території України на законних підставах, але мають громадянство інших країн. Відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року та Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”. В Україні також передбачена можливість отримання статусу тимчасового захисту для іноземців та осіб без громадянства.
Запропоновано розробити систему маркетингових заходів для залучення робочої сили з метою відбудови України, оскільки на сьогодні в Україні сплачується досить мало біженцям та особам, що отримали тимчасовий захист. Таке забезпечення біженців та осіб, що бажатимуть отримати тимчасовий захист не буде мотивувати іноземців їхати в Україну.
Ключові слова: тимчасовий захист, біженці, правовий аналіз, виплати, соціальне забезпечення.
References
- UNCM. (2022). UN counts more than 8 million internally displaced persons in Ukraine URL : https://www.dw.com/ru/oon-naschitala-v-ukraine-bolee-8-mln-vnutrennih pereselencev/a-61749063.
- Moldovans have left russia en masse: in 2 years, their number has decreased by 3.5 times. URL : https://point.md/ru/novosti/obschestvo/moldavane-massovo-pokinuli-rossiiu-za-2-goda ikh-chislo-umenshilos-v-3-5-raza/?amp=1.
- UNGA. (2021). UN General Assembly adopted a resolution on the situation of internally displaced persons and refugees in Georgia URL : https://www.news.un.org/ru/ story/2021/06/1404842.
- Malynovska, O. (2021). Mihratsiya ta mihratsiyna polityka v Ukrayini: transformatsiyi doby nezalezhnosti [Migration and migration policy in Ukraine: transformations of the age of independence]. Migration & Law. 1 (1). Pp. 10-26. Doi : https://www.doi.org/ 10.32752/2786-5185-1-1-10-26. [in Ukr.].
- Nikitin, Y., Zolka, V., Korol, M. et al. (2020). Konstytutsiyne pravo na okhoronu zdorov’ya ta medychnu dopomohu v Ukrayini v umovakh pandemiyi COVID-19 [Constitutional Right to Health Protection and Medical Care in Ukraine in the Context of the Pandemic COVID-19]. Journal of Politics and Law. 13 (4). Pp. 99-109. Doi : https://www.doi.org/ 10.5539/jpl.v13n4p99. [in Ukr.].
- Górny, A., Madej, K. & Porwit, K. (2020). Evolution or revolution? Immigration from Ukraine to the Warsaw agglomeration from the perspective of 2015-2019. CMR Working Papers. No. 123/181. URL : https://www.migracje.uw.edu.pl/wp-content/uploads/2020/10/ WP123181_end2.pdf. [in pol.].
- In Ukraine – 1.44 million internally displaced persons from Donbass and Crimea. URL : https://www.golosameriki.com/a/ukraine-refugees-and-displaced/5469633.html.
- Libanova, Е. (2018). Zovnishnya trudova mihratsiya ukrayintsiv: masshtaby, prychyny, naslidky [External labor migration of Ukrainians: scope, causes, consequences]. Demography and Social Economy. 2 (33). Pp. 10-26. Doi : https://www.doi.org/10.15407/dse2018.02.11. [in Ukr.].
- IOM. (2015). Doslidzhennya z pytan’ mihratsiyi ta torhivli lyud’my: Ukrayina [Research on migration and human trafficking: Ukraine]. URL : https://iom.org.ua/sites/default/ files/pres_kit_gfk_iom2015_ua_fin_3_2.pdf. [in Ukr.].
- Cajka, P., Jaroszewicz, M. & Strielkowski, W. (2014). Migration incentives and flows between Belarus, Ukraine and the European Union: a forecasting model. Economics and Sociology. 7 (4). Pp. 11-25. Doi : https://www.doi.org/10.14254/2071-789X.2014/7-4/1.